У сучасному світі стрімко зростає вплив технологій на міжнародні відносини та правову систему, що зумовлено, зокрема, розвитком інформаційних технологій. Глобалізація охопила економічну, політичну, культурну сфери суспільства, що зумовило актуальність цієї роботи.
Анотація. Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій цифровізації публічного адміністрування. Загалом позитивно оцінюється тенденція переведення сфери публічного адміністрування у цифровий формат, адже громадянам цифровізація спрощує комунікацію з владою та усуває корупційні ризики, а для держави цей процес означає оптимізацію та прозорість у діяльності. Розглянуто досвід Німеччини у сфері цифровізації публічного управління, який може стати орієнтиром та еталоном для подальшого розвитку цифровізації в Україні.
Анотація. У сучасному світі стрімко зростає вплив технологій на міжнародні відносини та правову систему, що зумовлено, зокрема, розвитком інформаційних технологій. Глобалізація охопила економічну, політичну, культурну сфери суспільства, що обумовило актуальність даної роботи.
Зосереджено увагу на питанні актуалізації сучасних підходів щодо розробки науково обґрунтованої стратегії формування та розвитку соціальної концепції публічного управління у контексті реагування на новітні соціальні виклики та загрози. Конкретизовано систему детермінуючих факторів на основі відповідних соціальних показників/індикаторів. Розкрито специфіку та основні виміри стратегічного потенціалу формування соціальної концепції публічного управління із урахуванням специфіки ресурсних можливостей.
Розглянуто напрямки реформування публічного управління під час війни, зокрема роль залучення громадськості та цифровізації послуг. Наведено особливості, обмеження та основні інструменти залучення громадян під час прийняття важливих рішень, досліджено зміни чинного законодавства, зумовлені військовою агресією росії, здійснено аналіз впливу цифровізації послуг у країнах ЄС у динаміці за п’ять років.
У статті розглянуто теоретичні основи публічного управління зайнятості населення України та запропоновано основні заходи удосконалення державного регулювання ринку праці в кризових умовах. Здійснено аналіз кількості вакансій на ринку праці та кількості безробітних (2018–2022 роки) загалом в Україні та по регіонах, досліджено явище вимушеної релокації підприємств, виявлено проблемні сфери економіки з дисбалансом кількості вакансій і безробітних.
У статті проаналізовано основні принципи та інструменти цифровізації публічного управління у США. Звернуто увагу на систему електронного урядування та відкритого врядування, проаналізовано систему надання електронних послуг в США. Зазначено про активну участь уряду США у реалізації програм цифровізації публічного управління та формування відкритого суспільства. Запропоновано шляхи реалізації досвід США в Україні.
У роботі здійснено аналіз загального стану транспортної інфраструктури в Україні. Показано, що від воєнних дій найбільше постраждали об’єкти дорожньої інфраструктури, для відновлення яких необхідно залучення значного обсягу інвестицій. Одним із інструментів залучення інвестицій у цю сферу могли би стати проєкти державно-приватного партнерства, які доволі широко застосовуються у світовій практиці. Однак публічно-приватні договори в Україні досі не використовуються повною мірою, незважаючи на належне законодавче забезпечення в цій сфері.
У статті проаналізовано адміністративно-правові засоби захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного управління. Зазначено, що у науковій літературі не існує сталого, вичерпного та загальновизнаного формулювання публічного управління. Виявлено, що до визначення публічного управління підходять швидше із позиції реального змісту діяльності або форм, яких воно може набувати.
Висвітлено різні підходи науковців до трактування поняття «праворозуміння», його ознак, типів, функцій, об’єкта, суб’єктів та змісту, до якого належить сутність, пізнання, усвідомлення права, наповнення праворозуміння та роль у регулюванні суспільних відносин, характеристики, ознаки та особливості проявів розуміння права. Встановлено, що усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин і концепцій є важливим та актуальним при визначенні праворозуміння, оскільки від розуміння права залежить його реалізація та застосування на практиці державними службовцями.