Проблема наркоманії є глобальною для суспільства, оскільки за сутнісною ознакою є більше соціально-економічна, ніж медичнно-правова, що потребує боротьби не з наркоманами, а саме з наркоманією як із явищем.
Розглянуто загальні функції національних еліт, основи взаємодії владної, полі-
тико-управлінської еліти, представленої правлячою елітою та інститутів громадянсь-
кого суспільства, специфічні риси політичних еліт в Україні. На основі розглянутих
авторських поглядів зроблено висновок, що сьогодні відсутнє раціональне збалансу-
вання суспільно-політичних інтересів та немає сприйняття політики як такої, внаслідок
якої запропоновано основні теоретичні засади взаємодії влади та суспільства.
Проаналізовано роль інституту української адвокатури у механізмі захисту прав і
свобод людини та громадянина. Зосереджено увагу на тому, що сучасна складова
характеристики вітчизняного інституту адвокатури безпосередньо пов’язана зі зміною
вектора не тільки у сфері вдосконалення судової системи, але і як самостійного
інституту громадянського суспільства, що формується в Україні. Визначено юридичну
природу інституту адвокатури як правозахисної організації та її місце в системі захисту
У статті досліджено наукові підходи до трактування поняття “еліти”, визначеноключові особливості діяльності сучасних еліт, досліджено їх головну роль в контекстісучасних процесів розвитку держави та зазначено важливість їх впливу на формуваннясучасної держави. З огляду на це запропоновано основні теоретичні засади щодо процесуудосконалення їх діяльності з метою покращення процесу побудови сучасної держави вконтексті сучасних процесів розвитку країни.
Досліджено проблему меншості жінок у науці, акцентовано на впливі ґендерних
стереотипів на вибір професії, роду та виду діяльності. Наголошено, що жінки вкрай
рідко стають об’єктом спеціальних філософських досліджень.
Проаналізовано праці Аристотеля, його ідеї щодо організації полісу і його
громадян, висловлювання античних мислителів про жінок.
Визначено роль громадських організацій у формуванні ідеології модернізаціїукраїнського суспільства. Проаналізовано діяльність сучасних інститутів громадянсь-кого суспільства у контексті формування ідеології модернізації українського соціуму йвстановлено основні тенденції. Інститути громадянського суспільства беруть активнуучасть у формуванні державного курсу, націленого на вирішення актуальних проблемукраїнського соціуму.
Подано характеристику громадських організацій, проаналізовано відповідність чинного національного законодавства про громадські організації Рекомендаціям Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо правового статусу неурядових організацій у Європі 2007 р. № СМ/Rec(2007)14, Фундаментальним принципам статусу неурядових організацій в Європі 2002 р. та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
У статті авторка структурувала сучасні теоретичні підходи до розуміння громадянського суспільства та обґрунтувала необхідність активного залучення громадянського суспільства під час виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.
Розглядається проблематика викорінення корупції як явища в українському соціумі та усунення причин, що її породжують. Наведені умови та форми корупційних правопорушень в Україні. Запропоновано основні складові елементи адміністративноправового механізму протидії корупції.
Проаналізовано питання природи та змісту публічної влади, наукові підходи до розуміння цього поняття, з’ясовано структуру публічної влади, ознаки та основні форми реалізації. Зокрема звернено увагу на співвідношення суспільно-політичної, державної та публічної влади. Визначено спільні та відмінні риси, зокрема автор розглядає характер такої влади, суб’єктний склад та територію. Запропоновано авторське визначення поняття публічної влади.