освіта

Розглянуто особливості реалізації процесу підготовки фахівців з реставрації об’єктів культурної спадщини. Висвітлюються організаційно-навчальні та інструментальні  питання  провадження реставраційної освіти та її наукового забезпечення в провідних профільних інституціях Сполучених Штатів Америки (Східного берега), зокрема в навчальних програмах в університетах, реставраційних лабораторіях при музеях та приватних фірмах.

На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні.

Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагог- новатор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні , але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості.

У  статті  на  основі  ґрунтовного  аналізу  чинного  національного  й  міжнародного
законодавства,  сучасних  наукових  розвідок  окреслено  теоретико-правові  аспекти
академічної  мобільності  українського  студентства  в  умовах  глобалізованого  простору. 
З’ясовано, що академічна мобільність, як свідчить практика, є системним явищем. Вона
враховує  об’єктивну  сторону(державну  політику  в  галузі  освіти  –  професійної  освіти

Розглянуто можливість впровадження елементів проблемного навчання при вивченні теорії електричних кіл. Запропоновано методику проведення лабораторного практикуму в комп’ютеризованій лабораторії з теорії кіл, яка використовує проблемні ситуації. Такий підхід підвищує ефективність навчального процесу, сприяє глибшому засвоєнню теоретичного матеріалу.

У рецензії аналізується зміст монографії Ольги Гончаренко «Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі». Львівсько-Варшавська школа відома як школа ранньої аналітичної філософії, в якій багато уваги приділяли логіці, аналізу понять та відкидали ірраціоналізм у філософії. Проте у рецензованій монографії представники Львівсько-Варшавської школи постають як теоретики освіти, педагогіки та дидактики.

У статті проаналізовано особливості розвитку світового освітнього простору як успішної трансформації традиційної освітньої системи у гуманізований простір культури освіти в нових глобалізаційних, конкурентних умовах. Теоретично обґрунтовано різносторонній вплив світового освітнього простору на створення нової освітньої та культурної реальності, в якій відбувається самореалізація особистості, розширення діалогу культур та збереження національно-культурних особливостей.

The article analyzes the status of legal regulation of school education and outlines the key directions of reforming general secondary education. It was clarified that the concept of 87 realization of the state policy in the sphere of reforming of general secondary education "New Ukrainian School" for the period up to 2029 envisages the development of a new law "On general secondary education" and an action plan for reforming the system of general secondary education. The necessity of reforming secondary education is dictated by time, new requirements of society.

The article presents a scientific and theoretical review of domestic and foreign studies devoted to the problem of aggression and behavioral deviations in the children's environment. The psychological features of destructive behavior and its characteristics from the standpoint of psychology, sociology and criminal-law sciences are considered. The mechanisms of formation of illegal actions are revealed, and the influence of deviations on the formation of personality is analyzed.

Аналізуються модернізаційні процеси національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України. На основі аналізу нормативно-правових документів та тематичної літератури визначено стратегічні цілі: всебічний розвиток освіти, посилення її впливу на економічне зростання і рівень життя населення, сприяння прискореному розвитку НТП, і насамперед фундаментальної науки, забезпечення соціальної функції держави через оптимізацію соціальних програм.