Наукові відкриття кінця ХІХ – початку ХХ століття докорінно змінили світогляд та розуміння тонкої структури всесвіту. Нове світосприйняття було взаємопов’язанe з «ренесансом» в образотворчому мистецтві, музиці, театрі, архітектурі, філософії, a cинтез різноманітних мистецтв і мистецтв з наукою, філософією та релігією стали центральними у творчості чималої когорти митців fin de siècle. Це був час всеосяжної «культурної революції». Термін Gesamtkunstwerk вперше увів до вжитку представник німецького романтизму, філософ, теолог Карл Фрiдріх Трандорфф (1782–1863). Німецький композитор і теоретик мистецтва Вільгельм-Ріхард Вагнер розвинув цю концепцію в есеях «Мистецтво і революція» та «Твір мистецтва майбутнього» 1849 року. Саме завдяки працям К. Ф. Трандорффа та В. Р. Вагнера термін Gesamtkunstwerk став відомим y мистецьких i мистецтвознавчих колах. Своєрідним віддзеркаленням цих синтетичних ідей став розвиток концепції «архітектура як Gesamtkunstwerk», яку втілювали, створюючи цілісні образи-будівлі та універсальні простори, архітектори Філіпп Вебб («Червоний будинок», приватний будинок, Лондон, 1859–1860 pp.); Вільям Берджес («Будинок Башта», приватний будинок, Лондон, 1875–1881 pp.); Олексій Бекетов (приватний будинок, нині – «Будинок вчених», Харків, 1900–1901 pр.), Владислав Городецький, (приватний будинок, нині – «Будинок з химерами», Київ, 1901–1903 рp.). Tворча універсальність була притаманна і архітектору-художнику В. М. Покровському (1863–1924). Aмплітуда його життєтворчості відзначена надзвичайним розмахом: архітектор-художник, дизайнер (декоратор), реставратор, керівник численних будівельних проектів, громадський діяч, викладач – професор Харківського технологічного інституту 1919–1922 років, професор Харківського художнього технікуму 1921–1924 років. В. М. Покровському була властива важлива, глибинна риса творчої еволюції: випускник Імператорської aкадемії мистецв, єпархіальний архітектор Холмсько-Варшавської і Харківської єпархій, він став одним із найвизначніших майстрiв модерну в Українi. Iдея «архітектура як Gesamtkunstwerk» найвиразніше віддзеркалилася у його архітектурних творах, які були створені під час активної проектної практики на теренах Слобідської України упродовж 1906–1915 років. Властивості «всеосяжного твору» були притаманні як його цивільній, так і культовій архітектурі, проте стаття зосерeджує увагу на громадських та житлових будівлях 1910–1915 років у Харкові та Сумах. В архітектурних формотворах архітектoр-художник вдало поєднує технічнi досягнення; будівлі вирізняються архітектурною «полістилістикою», гармонійним синтезом різноманітних видів декоративно-ужиткового мистецтва. Кожна із цих споруд – особлива, але між ними можна почути внутрішню риму – вони є архітектурно-художніми образами. Рівень їх естетичної інтенсивності підкреслює висоту творчої думки В. М. Покровського, його міждисциплінарнe мислення у створенні всеосяжного твору.
[1] Victoria and Albert Museum: Museum no. E. 66-1916. Webb Philip Speakman. Architectural drawing, London, 1859.
[2] RIBA: Collection 16707. The Building News. 1880. Source: Maurice Adams. Artists’ homes plate 1. London, 1883.
[3] Malakov D. Horodetsky. Vyklyk Budivnychogo. Grani-T, Кyiv, 2008, 176.
[4] State Russian Historical Archive. Fond 789, opis’ 11, edinitsa sberezheniya 116, stranitsy 4, 43, 60.
[5] Ibid. Fond 789, opis’ 11, edinitsa sberezheniya 116, stranitsa 47.
[6] Ibid. Fond 1343, opis’ 3, edinitsa sberezheniya 1743, stranitsa 48, 48 obratnaya, 49.
[7] MacCarthy F.: The Last Pre-Raphaelite. Edward Burne-Jones and the Victorian Imagination. Faber and Faber, London, 2011, 38.
[8] Leibfreyd A. Yu., Polyakova Yu.Yu.: Kharkov. Ot Kreposti Do Stolitsy. Folio, Kharkov, 2008, 129.
[9] Toman R. Ed.: Romanesque. Architecture. Sculpture. Painting. Ullmann & Könemann.Tandem Verlag GmbH, Königswinter 2007, 266.
[10] Ibid. 267.
[11] Ibid. 271.
[12] Ermakova S. O.: Vladimir i Suzdal. Veche, Moskva, 2008, 73–82, 90–100.
[13] Yasiyevich V. E.: Arhitektura Ukrainy na Rubezhe XIX–XX Vekov. Budivelnyk, Kyiv, 1988, 155.
[14] Toman R. Ed.: Romanesque. 338.
[15] Ibid. 286.
[16] Ibid. 279.
[17] Ibid. 306.
[18] Ibid. 307.
[19] State Archive of Kharkiv Oblast. Fond R-820, opys 1, odynytsya zberezhennya 1294.
[20] Fedorova E. S.: Kak v Kaple Dozhdya. Labirint, Moskva, 2011, 175–176.
[21] Rozvadovskiy L. E. Vaterpas, 1995. N1, 42–45.
[22] State Archive of Kharkiv Oblast. Fond R–169, opys 1, odynytsya zberezhennya 101.
[23] State Archive of Kharkiv Oblast. Fond R–820, opys 1, odynytsya zberezhennya 1294, 336.
[24] Novaya Rossiya. Kharkovskaya ezhednevnaya gazeta. N147. 13 noyabrya 1919, 3.
[25] Grigoryev D.: Manuscript. Kharkivska Derzhavna Naukova Biblioteka, Kharkiv, 2014.
[26] Fahr-Becker G.: Art Nouveau. Könemann. Imprint of Tandem Verlag GmbH, Königswinter 2004, 16.
[27] Ibid.
[28] Bowlt J. E.: Moscow and St. Petersburg in Russia’s Silver Age. Thames & Hudson, London, 2008, 92.
[29] Fahr-Becker G.: Art Nouveau. 13.
[30] Bowlt J. E.: Moscow and St. Petersburg in Russia’s Silver Age. 67.
[31] Lizan I., Novgorodov V. E., Leybfreyd A. Yu., Denisenko O. I.: Trehsvyatitelskaya Tserkov v Kharkove. Kharkov, 1999, 60.
[32] Ibid. 27.
[33] Pitateleva O. V., Lytvynenko Ya. V.: Lavrskyi Modern. Ornamenty Trapeznoyi Palaty i Tserkvy. Sofiya, Kyiv, 2014, 144.