Вимоги нового часу переводять архітектуру з площини суб'єктивних уявлень проектувальника в раціональну площину об'єктивних рішень. Розвиток сучасних інформаційних технологій створює передумови і можливості пошуку принципово нових підходів до організації архітектурного простору, нових засобів і прийомів художньої виразності в архітектурі. У своїй статті ми продовжили досліджувати взаємозв'язок між архітектурним проектуванням та енергоефективністю, а основне її завдання визначили як розвиток методу симуляційного моделювання з метою покращення енергоефективності архітектурних рішень. Проведення дослідження відбувалося у кілька етапів: визначення переліку основних впливів, аналіз наявних програмних продуктів, їх практичне застосування у навчальному, реальному та пошуковому проектуванні, обчислення енерговитрат за змінними параметрами, теоретичне наукове узагальнення результатів та формування рекомендацій.
Покращення енергоефективності архітектурних рішень на будь якій стадії проектування досягалося завдяки створенню симуляцій впливів, адже саме вони обумовлюють термодинамічні процеси і дозволяють досліджувати геометричнокеровану логіку продуктивності. Найважливішими серед них є: симуляція зовнішньокліматичних чинників; симуляція мікрокліматичних параметрів будівлі; симуляція і вибір варіантів геометрії будівлі чи комплексу; добір і розрахунок конструкцій; симуляція впливів навколишньої забудови та перспективної розбудови комплексів. Також окреслено перелік найважливіших архітектурних задач, що вирішуються завдяки застосуванню методу симуляційного моделювання.
Привернення уваги до деяких аспектів історії розвитку симуляційного моделювання, зокрема, в лабораторії інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», дозволяє осмислити суть і форму його застосування сьогодні, а також відслідкувати еволюцію програм покращення енергоефективності та інструментів архітектурного проектування. Автори оптимізували роботу з критеріями, такими як потреба в енергії, вплив на навколишнє середовище, геометрію і матеріали. А аналіз та апробація найбільш поширених програмних продуктів з точки зору застосування у даній галузі, як результат, дозволили запропонувати комбінації та способи їх використання для архітекторів.
BIM Technology Logo. (2019). https://logodix.com/logos/1361535 Accessed 01.03.2020;
Castagnino S., Rothballer C., Renz A., Filitz R., Gerbert P. (2016). The Transformative Power of Building Information Modeling. https://www.bcg.com/publications/2016/engineered-products-infrastructure... Accessed 17.03.2020;
Daylight, Energy and Indoor Climate Basic Book. Third edition. (2014). 264 p. Velux Group;
Directive (EU) 2018/844 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2018. (2018): https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32018L0844 Accessed 25.03.2019;
European construction industry federation. (2019). Annual report. http://www.fiec.eu/en/library-619/annual-report-english.aspx Accessed 17.03.2020;
Galiano Garrigós A.; Mahdjoubi L.; Brebbia C. A. (2017). Building information modelling (BIM) in design, construction and operations, Southampton. p. 143. WIT Press, U.K.;
German Federal Ministry of the Interior, Building and Community (BMI), (2018). Directorate-General BW I 3 (2018). What makes an Efficiency House Plus? p. 7. Berlin, Germany;
J. S. Hygh, J. F. DeCarolis, D. B. Hill, and S. Ranji Ranjithan, (2012). "Multivariate regression as an energy assessment tool in early building design," Build. Environ., vol. 57, pp. 165-175, Nov. 2012;
https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2012.04.021
Khayman Eduard. (2008). Skript v Arkhitekture. Arkhitektor kak Rezhisser-Programmist. Dokl. dlya konf. «Vzaimovliyaniye arkhitektury i kul'tury». «Ikonnikovskiye chteniya − 2008». http://www.myarchipress.com/archives/2008/02/03/324 Accessed 21.03.2020;
Koshevoy V. (1981). https://s0.rbk.ru/v6_top_pics/resized/590xH/media/img/7/87/7550885717068... Accessed 21.02.2020;
Lara V. (2015). Rethinking productivity across the construction industry. https://www.slideshare.net/economistintelligenceunit/rethinking-producti... Accessed 17.03.2020;
McKinsey Global Institute. (2017). Reinventing construction: a route to higher productivity. https://www.mckinsey.com/~/media/McKinsey/Industries/Capital%20Projects%... Accessed 17.03.2020;
Móstoles E., Castaño P., Coppens J. (2017). Building construction growth with digital bricks and mortar. https://www.accenture.com/_acnmedia/pdf-70/accenture-digital-constructio... Accessed: 17.03.2020;
Nadyrshyn N. M. (2013). Parametryzm yak stylʹ v arkhitekturnomu dyzayni. Visnyk OHU № 1(150). January 2013. https://cyberleninka.ru/article/n/parametrizm-kak-stil-v-arhitekturnom-d... Accessed 16.03.2020 (in Russian);
Nova enerhetychna stratehiya Ukrayiny do 2035 roku: «Bezpeka, enerhoefektyvnistʹ, konkurentospromozhnistʹ». (2020). Proekt, 2020. http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245213112 Accessed 25.03.2020 (in Ukrainian);
Payne A., Issa R. (2016). The Grasshopper Primer, Third Edition. 242 p. Digital version by Robert McNeel and Associates
Saprykina N. (2017). Thesaurus of Parametric Paradigm for Architectural Space Forming. Architecture and Modern Information Technologies. 2017. No. 3 (40), pp. 281-303. http://marhi.ru/eng/AMIT/2017/3kvart17/21_saprykina/index.php Accessed 17.03.2020;
Shubenkov, M. V. (2006). Problemy arkhitekturnoy deyatel'nosti v usloviyakh razvitiya komp'yuternykh tekhnologiy. Izvestiya vuzov. No 16 September 2006. http://archvuz.ru/2006_3/14 Accessed 16.03.2020 (in Russian);
Shuldan L. (2002). Vykorystannya komp'yuternykh prohram dlya rozrakhunku enerho¬spozhyvannya budivelʹ. Enerhoobstezhennya budivelʹ zahalʹnoosvitnikh shkil. Osnovni polozhennya. Materialy nauk.-tekhn. konf. Spilky enerhooshchad¬nykh mist Ukrayiny "Enerhetychnyy audyt dlya mist, zaluchenykh do vyko¬nannya demonstratsiynykh proektiv": Lʹviv, 5-6 august 2002. - pp. 18-27 (in Ukrainian);
Shuldan L.O., Al-Ahmmadi S., Shtenderа A. Yu. (2018). Architectural energy saving. Ways to modern design. Science and society. Proceedings of the 5th International conference. Accent Graphics Communications & Publishing. Hamilton, Canada. 2018. pp.1492-1504. ISBN 978-1-77192-360-6;
Shuldan L.O., Brodsʹkyy M.O., Hutnyk M.B. (2011). Rozvytok metodyky kilʹkisnoho otsinyuvannya enerhoefektyvnosti arkhitekturnykh rishenʹ. Naukovo-tekhnichnyy zbirnyk «Enerhozberezhennya v budivnytstvi ta arkhitekturi».Vollume 2. 2011. pp.178-183 K.: KNUBA, Kyiv, Ukraine (in Ukrainian);
U.S. Environmental Protection Agency. (1989). Report to Congress on indoor air quality: Volume 2. EPA/400/1-89/001C. Washington, DC;
Van Nederveen, G.A.; Tolman, F.P. (1992). Modelling multiple views on buildings. Automation in Construction. Volume 1. No 3: pp. 215-224. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/092658059290014B?v... Accessed 17.02.2020.
https://doi.org/10.1016/0926-5805(92)90014-B
