Сьогодні в Україні є багато проблем у галузі модернізації внутрішнього архітектурного простору закладів охорони здоров’я та створення спеціалізованих приміщень у нових центрах, які забезпечать реабілітацію для військових відповідно до світових стандартів.
Незважаючи на зусилля уряду щодо підвищення рівня медичних послуг, що надаються військовослужбовцям, помітна дефіцит реабілітаційних центрів, а також потреба в розширенні існуючих медичних закладів. Сьогодні завдання архітекторів та дизайнерів - створити естетичний, але ергономічний внутрішній простір у універсальних залах для фізичного відновлення військових.
Під час дослідження було виявлено кілька факторів, які впливають на дизайн внутрішніх справ фізичної реабілітаційної зали для військовослужбовців, включаючи функціональні, естетичні, природно-кліматичні та фізіологічні.
На основі дослідження та аналізу існуючих фізичних реабілітаційних залів для ветеранів за кордоном були сформульовані рекомендації щодо дизайну інтер'єру: забезпечення вільного простору навколо кожного елемента обладнання; максимізація використання природного світла; Вибір пастельних тонів для обробки стін та використання легко очищених поверхонь; організація реабілітаційного обладнання за функцією та етапами відновлення; Використання кольорового контрасту в підлозі, що покриває, щоб вказати на напрямок руху та правильний вибір матеріалу, що покриває підлогу, який не створює перешкод для руху за допомогою обладнання та не зношується; включаючи зони відпочинку в реабілітаційному просторі; гнучке планування з можливістю випадкового розподілу космосу; Включення зелені в зони відпочинку.
На основі проведеного дослідження запропоновано варіант дизайну дизайну інтер'єру Universal Hall.
Базарний С. В. (2020). Соціальна реабілітація військовослужбовців. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету : [збірник]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», Вип. 32. С.152-157.
Бриндіков Ю.Л. (2018). Реабілітація військовослужбовців учасників бойових дій в системі соціальних служб: теоретико-методичні основи: монографія /Ю. Л. Бриндіков. – Хмельницький. 388 с.
Попелюшко Р. П. (2015). Особливості психологічної реабілітації учасників бойових дій засобами природничої рекреації / Р. П. Попелюшко // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психол. ім. Г. С. Костюка. Київ, Т. ХІ : Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. Вип. 13. – С. 198-207.
В Україні впроваджується нова концепція формування мережі реабілітаційних центрів// Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukraini-vprovadzhuietsia-nova-kontseptsiia-formuvannia-merezhi-reabilitatsiinykh-tsentriv
Моркляник О., Паляниця Х. (2023). Модель функціональної організації багатофункційного реабілітаційного центру для військовослужбовців. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 2 (10). С. 130–140.
Bates V. (2018). ‘Humanizing’ healthcare environments: Architecture, art and design in modern hospitals. Design for Health, 2(1), 5–19. https://doi.org/10.1080/24735132.2018.1436304.
Bell, S. L., Foley, R., Houghton, F., Maddrell, A., & Williams, A. M. (2018). From therapeutic landscapes to healthy spaces, places and practices: A scoping review. Social Science & Medicine, 196, 123-130. https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2017.11.035
Brown T. (2008). Design thinking. Harvard Business Review 86 (6): 84–92.
Carmel-Gilfilen C., Portillo M. (2016). Designing With Empathy: Humanizing Narratives for Inspired Healthcare Experiences. HERD. Winter;9(2):130-46. doi: 10.1177/1937586715592633.
Elf M., Fröst P., Lindahl G., Wijk H. (2015). Shared decision making in designing new healthcare environments—Time to begin improving quality. BMC Health Services Research, 15(1), 114. https://doi.org/10.1186/s12913-015-0782-7.
Groff DG, Lundberg NR, Zabriskie RB. (2009). Influence of adapted sport on quality of life: perceptions of athletes with cerebral palsy. Disabil Rehabil. 31(4): 318-26. doi: 10.1080/09638280801976233.
Guttmann, L. (1976). Textbook of Sport for the Disabled, Alden Press, Oxford. Hargreaves, J. (2000) Heroines of Sport: The Politics of Difference and Identity, London: Routledge.
Kryvoruchko, N., Mhaikl, H. (2018). Problems of architectural formation of military clinic rehabilitation centers. Przestrzeń i Forma, 65–76. https://doi.org/10.21005/pif.2018.35.B-04
Macnaughton J., Collins J., White M, Elliott K., Soukas A., Purves G., Kellett P., Coleman M. (2005). Designing for Health: Architecture, Art and Design at the James Cook University Hospital. London: NHS Estates, 168 p.
Messinger S. (2010). Getting past the accident: explosive devices, limb loss, and refashioning a life in a military medical center. Med Anthropol Q. Sep;24(3):281-303. doi: 10.1111/j.1548-1387.2010.01105.x.
Polytrauma Rehabilitation Center (2014) U.S. Development of Veterans Affairs. Office of Construction & facilities Management. 404 p.
Physical Medicine and Rehabilitation Service. (2022) U.S. Development of Veterans Affairs. Office of Construction & facilities Management. 253 p.
Tanielian T., Jaycox L. H. (Eds.). (2008). Invisible Wounds of War: Psychological and Cognitive Injuries, Their Consequences, and Services to Assist Recovery. RAND Corporation. http://www.jstor.org/stable/10.7249/mg720ccf. https://doi.org/10.1037/e527612010-001
Tasiemski T, Bergström E, Savic G, Gardner BP. (2000). Sports, recreation and employment following spinal cord injury--a pilot study. Spinal Cord. Mar;38(3):173-84. doi: 10.1038/sj.sc.3100981.
Van Oel CJ, Mlihi M, Freeke A. (2021) Design Models for Single Patient Rooms Tested for Patient Preferences. HERD. 14(1): 31-46. doi:10.1177/1937586720937995.
Verderber S., Jiang S., Hughes G., Xiao Y. (2014). The evolving role of evidence-based research in healthcare facility design competitions: Frontiers of Architectural Research, vol. 3, no. 3: 238–249. https://doi.org/10.1016/j.foar.2013.12.001
Verville R. (2009). War, politics, and philanthropy: the history of rehabilitation medicine. Baltimore: University Press of America. 290 p.