Удосконалення існуючих електромеханічних систем наведення комплексу озброєння бойових машин повинно відбуватись у напрямі підвищення швидкодії та точності позиціонування. У роботі розглянуто підйомний механізм наведення пакету напрямних реактивної системи залпового вогню БМ-21, що стоїть на озброєнні Збройних Сил України та є типовою для багатьох зразків озброєння.
Реактивні системи залпового вогню є важливим компонентом у забезпечені вогневого потенціалу підрозділів. Їх мобільність та точність ураження цілей визначально впливають на результат бою. Існуюча система наведення пакета напрямних бойової машини БМ-21 є складною, багатоконтурною та інерційною електромеханічною системою, з наявними зазорами, люфтами та обмеженою пружністю деяких елементів механічної частини.
Помпові станції, які забезпечують переміщення рідини трубопровідним транспортом, є істотними споживачами електричної енергії. Перевитрати електроенергії внаслідок неоптимальних режимів роботи окремих потужних агрегатів чи неоптимальної кількості менш потужних агрегатів, які одночасно працюють, доволі значні й можуть суттєво впливати на загальне енергоспоживання. Перевитрати електроенергії на помпових станціях призводять також до відчутних її перевитрат в елементах електричних мереж.
У статті проаналізовано українські медичні терміни-композити з міжнародними компонентами дерм-, дерма-, дерм(о)-, дермат(о)- та українським відповідником на позначення соматичного поняття шкіра. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем українськими відповідниками. Виявлено їхню продуктивність та мобільність.
У статті розглянуто українські медичні терміни-композити з міжнародними компонентами псих(о)-. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем. Виявлено їхню продуктивність і словотвірну мобільність. Перспектива дослідження полягає в тому, що терміни зі соматичними компонентами потребують з’ясування їхньої продуктивності й мобільності.
У статті розглянуто українські медичні терміни-композити з міжнародним компонентом карді(о)- й українським відповідником серц(е)-. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем. Виявлено їхню продуктивність і словотвірну мобільність. Перспектива статті полягає в тому, що терміни із соматичними компонентами потребують подальшого вивчення щодо з’ясування їхньої продуктивності та мобільності.
Наведено теоретичні основи та методичні підходи щодо кластерного аналізу гірських ялинових деревостанів Українських Карпат у групи із врахуванням експозе- ційно-орографічних характеристик місць їх розташування та типів лісорослинних умов. За результатами досліджень комплексного впливу груп типів лісорослинних умов та експозиційно-орографічних характеристик схилів проаналізовано особливості росту та встановлено тенденції й закономірності динаміки основних таксаційних показників гірських ялинників Українських Карпат.
Розглянуто науково-промислові аспекти освоєння геотермальних енергоресурсів України. Проаналізовано геологічні, технічні, технологічні, соціальні та економічні питання, що дають змогу надати загальну промислову оцінку розвитку геотермальної енергетики. Сформульовано науково-технічні задачі ефективного використання геотермальних енергоустановок (ГТЕУ) типу “труба в трубі”, що дозволять використовувати ці ГТЕУ у всіх геотермальних активних зонах України з повною екологічною безпекою. Оцінку видобувних геотермальних енергоресурсів виконано з урахуванням існуючих технічних можливостей.