взаємодія

У статті обґрунтовано стратегічні засади розвитку систем взаємодії у інноваційних процесах регіону, що включає визначення цілей на концептуальній основі забезпечення цінності взаємодії, уточнення складу суб’єктів й об’єктів забезпечення розвитку систем регіональної взаємодії, виконання визначених етапів. Доведено, регіональні інституції влади має всебічно підтримувати розбудову економіки на ринкових принципах, взявши при цьому на себе головну відповідальність за всеохоплююче загальне регулювання та стратегічне планування економічного розвитку і безпосередню підтримку інноваційного процесу.

Стаття присвячена дослідженню та обґрунтуванню авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах. Автором доведена необхідність перегляду положень сучасних теорій в сучасних умовах, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення інноваційних процесів на різних рівнях. Розвиток інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій.

У статті досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Подано авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи.

У даній статті досліджується термінологія теоретичної інноватики та уточняється зміст поняття інноваційного процесу. Автори дослідили зміст поняття інноваційної діяльності та інноваційного процесу у законодавстві України та наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, виявили значні суперечності між ними та невідповідність сучасним реаліям. На підставі аналізування і виконаних досліджень автори запропонували власне вузьке та розширене трактування інноваційного процесу на засадах пріоритетності складової взаємодії.

Проаналізовано проблеми правового регулювання взаємодії державної влади та

опозиції. Звернено увагу на потенційні конституційні та законодавчі форми взаємодії

державної влади та опозиції. Наведено авторські пропозиції щодо вирішення проблем

взаємодії державної влади та опозиції в Україні.

У статті проаналізовано особливості розвитку світового освітнього простору як успішної трансформації традиційної освітньої системи у гуманізований простір культури освіти в нових глобалізаційних, конкурентних умовах. Теоретично обґрунтовано різносторонній вплив світового освітнього простору на створення нової освітньої та культурної реальності, в якій відбувається самореалізація особистості, розширення діалогу культур та збереження національно-культурних особливостей.