3D модель

Мета. Метою статті є створення 3D моделі недеформованої стружки, яка утворюється під час нарізання внутрішнього зубчастого вінця. Шляхом моделювання процесу Power Skiving необхідно дослідити вплив різних геометричних та технологічних параметрів на товщину та площу зрізу утвореної стружки. Методика. Застосовуючи симуляцію процесу зуботочіння, можна відтворити нарізання зубців колеса і точно визначити геометричні параметри, форму недеформованої стружки у кожен момент часу.

Мета цієї роботи – дослідження Турківського кар’єру за допомогою наземного лазерного сканування, а також побудова 3Д моделі об’єкту. Методика. Дослідження відслонення виконувалось за допомогою наземного лазерного сканування. В статті зазначено принципи роботи лазерних датчиків, надано класифікацію джерел похибок та наголошено на важливості досягнення максимальної точності зазначеної виробниками сканерів. Положення досліджуваного об’єкту. Досліджуваний кар’єр знаходиться на північній окраїні м. Турка Львівської області.

В даній роботі розглядається сутність процесу сушіння деревини в лісосушильній камері періодичної дії. В роботі також наведено математичну модель лісосушильної камери, яка описує загальну суть фізичних процесів сушіння з використанням наявного в лісосушильній камері обладнання. Такий підхід дозволяє враховувати фізичні параметри необхідного обладнання, такого як калорифери, вентилятори, зволожуючі форсунки, та знехтувати деякими конструкторськими характеристиками, які можуть відрізнятися залежно від типу лісосушильної камери.

Мета. Метою даної роботи є розроблення і дослідження методу автоматизованої побудови цифрової моделі мікроповерхні об'єкта з використанням стереопари цифрових РEM-зображень з урахуванням специфіки РEM-знімання і оцінки точності цифрового моделювання. Методи. Розроблений метод полягає, по-перше, у генеруванні щільного набору вхідних точок на лівому РEM-зображенні стереопари в областях з локальними особливостями і використанні ітераційного процесу за рівнями піраміди зображень.

В роботі представлений один з основних етапів дослідження глибинної будови південно-східної частини Карпатського нафтогазоперспективного району – синтезування апріорної просторової геолого-геофізичної моделі глибинної будови, що побудована за комплексом наявних геолого-геофізичних і промислових даних. Досліджено відповідність створеної 3D геогустинної моделі території досліджень шляхом розвязку прямої задачі гравірозвідки та співставлення із спостереженим гравітаційним полем.

Стаття присвячена проблемі нарощення ресурсної бази ВВ в Карпатському регіоні за рахунок малорозвіданих глибокозанурених відкладів флішової основи Складчастих Карпат та Передкарпатського прогину. Проведені дослідження виконувалися шляхом створення просторової інтегральної сейсмо-гравітаційної моделі північно-західної частини Карпатської НГП на базі комп’ютерної “Технології інтегральної інтерпретації комплексу гравіметричних і геолого-геофізичних даних для оцінки перспектив нафтогазоносності”.

Мета. Метою цієї статті є розробка методичних положень та практичних рекомендацій стосовно експериментально-картографічного моделювання динаміки активної зсувної території на основі серійних геодезичних вимірів на ній. Це дасть змогу детальніше вивчити природу та стан зсувного процесу в геопросторовому середовищі. Методика.