цифровізація

Напрями цифрової трансформації у публічній сфері: правові основи

У статті здійснено аналіз наявних цифрових інструментів, які застосовуються у публічній сфері та їх значення для розвитку системи надання публічних послуг.

Технологія BLOCKCHAIN у контексті можливостей цифровізації ефективного публічного адміністрування

Актуальність досліджуваної проблеми зумовлюється потребою зробити публічне управління й публічне адміністрування в державі більш прозорим, насамперед, через виведення такої системи урядування, до якої в громадян була б довіра. Наголошується, що в суспільстві віднедавна усе активніше замислюються над електронним уряду- ванням, ширше – над шляхами створення інноваційних інструментів, які б допомогли краще виконувати державні зобов'язання перед ним. Підкреслюється, що у цьому сенсі, Blockchain є найбільш багатообіцяючою та по-справжньому інноваційною технологією.

Онлайнфандрайзинг як основний інноваційний інструмент неприбуткових організацій

В статті досліджується динаміка розвитку онлайнфандрайзингу в українських неприбуткових організаціях, аналізуються його інструменти та особливості, описуються основні тенденції використання онлайнтехнологій, досліджено нові формати, можливості, ефективні інструменти розвитку неприбуткового сектору та визначено процеси, що необхідні для ефективного функціонування неприбуткової організації в умовах цифровізації, що пов’язані з переходом в онлайнформат. Проаналізовано світовий досвід різноманітних моделей щодо застосування та використання онлайнтехнологій.

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ЦИФРОВІЗАЦІЇ РОБОТИ HR-МЕНЕДЖЕРА НА ПІДПРИЄМСТВІ

Стаття присвячена впровадженню чат-боту як важливого елементу цифровізації роботи HR-менеджера. Використано метод порівняльного аналізу теоретико-методологічних пріоритетів серед трендів цифровізації роботи HR-менеджера; метод абстрактно-логічного узагальнення питань цифровізації й напрямів впровадження проєкту чат-боту в телеграм-каналі підприємства; метод  аналогій щодо розв’язання управлінських завдань в кадровій роботі. Проведено дослідження процесів роботи HR-менеджера та сформовано напрями їхнього практичного застосування на підприємстві.

Вплив діджиталізації на формування публічної політики в Україні

Проаналізовано проблеми, притаманні сучасному суспільству у зв’язку зі стрімкими процесами діджиталізації, що відбулися за останній рік. На прикладі діяльності органів юстиції розглянено впливи діджиталізації на формування і реалізацію публічної політики. Базуючись на результатах анкетування державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які були проведені автором, визначено основні тенденції, проблеми і перспективи надання публічних послуг он-лайн.

Обчислювальне право: сумісність з правами людини та законодавче регулювання

Розглянуто проблеми застосування обчислювального підходу до права (обчислювальне право) в контексті можливого обмеження прав людини: права на справедливий суд, на повагу до приватного та сімейного життя, на свободу та вільний розвиток особистості. Наведено приклади законодавчого регулювання обчислювального права в Європейському Союзі (далі – ЄС), Німеччині та Україні, яке допускає його використання за певних умов.

Accounting Procedures Digital Transformation for Business Processes Improvement

The article researches the impact of the digitalization and digital transformation process on the construction of functional management systems of modern enterprises. The article materials consider new information opportunities for business models building and business processes organization. Approaches to the improvement of operational processes and their optimization are substantiated. The evidence is given that the possible way to implement digitalization in certain areas may be: the concept (strategy), staff training and education, the new technologies implementation.

Емоційність та інтертекстуальність в офіційних дискурсах пост-радянських авторитарних держав (Казахстан, Білорусь, Російська Федерація) [науково-методична стаття]

У статті здійснюється формальний аналіз офіційних дискурсів Казахстану, Білорусі та РФ. Репрезентантами офіційних дискурсів виступають сайти президентів цих країн. За допомогою комп’ютерних програм (мова Python) обчислюються показники емоційності, прямої та непрямої інтертекстуальності. Для усіх трьох офіційних дискурсів характерна низька емоційність та пряма інтертекстуальність, що підкреслює незначну інтенсивність (або ж формальність) політичної взаємодії.