administrative responsibility

Стаття присвячена аналізу практики розгляду судами справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Зі зміною суспільних умов змінюються і форми насильницьких діянь, і передумови їх здійснення, і практика розгляду судами подібних справ. Домашнє насильство – це поведінка, при якій фізичний і психологічний примус використовується для встановлення та збереження контролю над близькою особою, з якою, здебільшого, кривдник пов’язаний спільним побутом чи родинними зв’язками.

У статті схарактеризовано особливості функціонування органів судових органів як суб’єктів системи адміністративно-правового гарантування діяльності релігійних організацій в Україні. Реалізація судовими органами адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій здійснюється системою судів загальної юрисдикції, адміністративними судами, Верховним Судом України, що діють на єдиних засадах, щодо реалізації спільних завдань у сфері правосуддя.

У статті проаналізовано теоретичні положення, чинні нормативно-правові акти, які врегульовують відносини, що пов’язані із застосуванням адміністративної відповідальності за вчинення булінгу чи мобінгу (цькування).
Зокрема, з’ясовано, що широкий за змістом перелік насильницьких дій, які виявляються у формі булінгу та мобінгу (цькування), закріплено у статтях 173-4, 173-5 КУпАП. Серед різноманітних проявів насильства зауважено про агресивну поведінку особи, яка вчиняє насильницькі дії по відношенню до іншої особи.

У даній статті буде розглянуто ключові моменти та проблемні питання, що стосуються здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Адже відповідальність за корупційні правопорушення і правопорушення, пов’язані з корупцію, та протидія їм за допомогою правоохоронної діяльності продовжує залишатись одним з елементів системи запобігання корупції.

В статті розглянуто питання, що пов’язані з порушенням правил громадянами в умовах карантину та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Звернено увагу на важливість розуміння, тлумачення і використання термінів, що характеризують карантин, його складові елементи, а також заходи санітарно-гігієнічного, санітарно-протиепідемічного змісту, спрямовані на боротьбу з інфекційними захворюваннями.

В статті автором досліджено юридичну відповідальність, яка нерозривно пов’язана з необхідністю дотримання приписів, правил поведінки, підкорення, узгодження своєї поведінки з об’єктивними законами природи та суспільства. Якщо немає необхідності у дотриманні яких-небудь норм, приписів, то немає і відповідальності. Правові вимоги формулюються у вигляді юридичних обов’язків у формі конкретних або загальних правовідносин.

У статті розглянуто теоретичні аспекти типології корупційних проявів в поліції. Наголошується на існуванні корупційних ризиків, що впливають на ефективність діяльності органів поліції. Доведено, що запобігання корупційним ризикам це складний процес, оскільки не всі ризики можна ідентифікувати й оцінити, багато з них мають вірогідний характер. Розглянуто засади кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності поліцейських за вчинення корупційних правопорушень. Виокремлено та досліджено основні корупційні ризики під час проходження служби в органах Національної поліції.

Розглянуто нормативно-правове визначенняадміністративної відповідальності, подано основні та специфічні ознаки адміністративної відповідальності. Розглянуто реалізацію адміністративної відповідальності

Досліджено правове регулювання адміністративної відповідальності у бюджетній сфері та ознаки правопорушень, до яких зараховують суспільно-небезпечну, протиправну, винну дію або бездіяльність фізичної особи, що посягає на відносини між державою та суб’єктами бюджетного процесу. Визначено підстави адміністративної відповідальності у бюджетній сфері. Проаналізовано законодавче регулювання адміністративної відповідальності у бюджетній сфері. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації.

Досліджено проблематику адміністративної відповідальності за невиконання законної
вимоги посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції. Проаналізовано
основні підходи до адміністративної відповідальності через аналіз термінів “юридична
відповідальність”, “адміністративна відповідальність”. Розглянуто загальні риси
відповідальності за правопорушення у досліджуваній сфері, особливості її закріплення у
законодавстві України. Визначено специфічні ознаки адміністративної відповідальності за