експорт

В умовах поглиблення процесів європейської інтеграції, у статті здійснено аналізування основних зовнішньоторгових партнерів України. З метою вивчення тенденцій зміни зовнішньої торгівлі у період дії воєнного стану, у статті використано 3 аналітичні періоди: І кв. 2020 р., І кв. 2022 р., І кв. 2024 р. Для формування груп зовнішньоторгових партнерів використано кластерний аналіз, який реалізовано у SPSS від IBM.

Розглянуто сучасний стан та тенденції розвитку ринку цукру в Україні та світі. Проаналізовано економічну кон’юнктуру ринку цукру, зокрема аналіз пропозиції та попиту на цукор в окремих країнах світу. Окреслено динаміку розвитку сектора виробництва цукрових буряків - основної сировини для виробництва цукру в Україні. Ідентифіковано ключові проблеми розвитку бурякоцукрового виробництва в Україні, до яких належить неврегульованість питань щодо виробництва і реалізації цукру в Україні, скорочення матеріально-технічного забезпечення бурякосіючих господарств і цукрових зaводів.

Досліджено стан та тенденції розвитку ринку солі в Україні та ідентифіковано його місце на світовому ринку солі. Здійснено аналіз динаміки світового виробництва солі та у розрізі окремих країн-лідерів. Виявлено специфіку експортно-імпортної діяльності країнами- продуцентами на світовому ринку солі та інтерпретовано рівень збалансованості зовнішньої торгівлі сіллю в Україні. Ідентифіковано місце українського ринку солі на світовому ринку солі в умовах війни та запропоновано напрями відновлення потенціалу розвитку ринку солі в Україні.

Залізничний транспорт України є провідною галуззю у дорожньо-транспортному комплексі країни, який забезпечує найбільшу частку вантажних та пасажирських перевезень серед здійснюваних усіма видами транспорту на території України. Зазначимо, що українські залізниці безпосередньо межують і співпрацюють із залізницями Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини й забезпечують роботу із сорока міжнародними залізничними переходами.

У статті охарактеризовано основні виклики металургійної галузі з початком повномасштабного вторгнення росії; досліджено динаміку показників виробництва металургійної продукції упродовж десяти років (2012–2021 рр.) в довоєнний період та ква- ртальні обсяги за 2022–2023 рр. з початку війни щодо обсягів виплавки чавуну та сталі, зокрема динаміку експорту виробленої продукції металургійної галузі. Виокремлено необхідні післявоєнні напрями як вектори розбудови та розвитку металургійної галузі.

Стаття присвячена проблемі особливостей експорту сертифікованої молочної продукції в країни Європейського Союзу (ЄС) в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України. Проаналізовано натуральні та вартісні показники експорту Україною сертифікованої молочної продукції до країн світу та до ЄС за 2016–2021 рр. Ідентифіковано основні сьогоденні проблеми експорту молочної продукції та запропоновано основні вектори формування структури експорту молочної продукції українських виробників в країни ЄС.

Обґрунтовано актуальність гармонізації митного законодавства України у частині митних режимів із практикою Європейського Союзу. Проаналізовано сутність і типологію митних режимів за вітчизняним законодавством. Визначено сутність митної процедури згідно з митним законодавством Європейського Союзу. Ідентифіковано ключові типи митних режимів, які використовуються на митній території Європейського Союзу. Докладно охарактеризовано специфічні особливості застосування митних режимів Європейського Союзу.

Обґрунтовано актуальність розвитку експорту наукомістких послуг як каталіза- тора інноваційної діяльності. Розглянуто та проаналізовано сутність і структуру науко- містких послуг та наукомістких бізнес-послуг. Уточнено сутність поняття «наукомісткі послуги». На підставі отриманих результатів дослідження побудовано порівневу модель розвитку експорту наукомістких послуг як каталізатора інноваційної діяльності.

Розглянуто теоретичні аспекти державного регулювання діяльності аграрних холдингів в Україні через методи державного регулювання. Досліджено вплив держави на підприємства холдингового типу в аграрній галузі України як на об’єкт регулювання. Науково обґрунтовано потребу державної підтримки підприємств холдингового типу.

Розглянуто трактування поняття «наукомісткі послуги» вітчизняними та іноземними спеціалістами. Уточнено зміст категорії. Досліджено дані щодо експорту наукомістких послуг України та країн G7 упродовж останніх років. Здійснено аналіз та порівняння структурних часток наукомістких послуг у загальному експорті країни. Досліджено дані щодо чисельності зайнятих у сфері наукомістких послуг. Результатом аналізу стало формування шляхів нарощування обсягів експортування наукомістких послуг Україною.