СУЧАСНИЙ СТАН ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ТА ПРОБЛЕМАТИКА РЕСТАВРАЦІЇ ПОЛІХРОМІЙ МОДЕСТА СОСЕНКА В СТРУКТУРІ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ

Сучасна тенденція збереження пам’яток нерухомої спадщини набрала вкрай негативного характеру, оскільки надалі залишається неврегульованою законодавча пам’ятко-охоронна діяльність держави та релігійних громад, які  стають  «власниками»  визначних  сакральних  споруд.  Для  комплексного  збереження  архітектурного  об’єкта  вкрай важливо синхронізувати багатовекторні дослідження фахівців усіх напрямів. Яскравим прикладом  може слугувати стан збереженості стінописів відомого модерніста першої чверті ХХ  століття Модеста Сосенка (1875–1920), виконаних у структурі  інтер’єрного  середовища  українських  церков.  Руйнівні  процеси,  ідеологічні  прерогативи,  зміна  естетичних принципів  призвели  до  тотального  знищення  цих  унікальних  пам’яток  декоративно-монументального  мистецтва.  На основі  емпіричних,  науково-реставраційних  досліджень  розглянуто  збереженість  та  проблематика  реставрації сакральних поліхромій Модеста Сосенка на теренах Львівської області. Серед значної спадщини церковних стінописів та іконостасів, а це понад 12 об’єктів, станом на сьогодні збереглось: три іконостаси, церковні поліхромії в трьох храмах. Визначити  стан  збереженості  авторських  поліхромій  та  розробити  рекомендації  щодо  охорони  і  реставрації декоративно-монументальних творів в архітектурі вкрай важливо, оскільки маємо нещодавній негативний пам’ятко-охоронний досвід повного знищення історико-мистецької спадщини – стінописів Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка в церкві Успіння Богородиці, смт. Славське Львівської обл. (червень 2019 р.). На основі узагальнення досвіду українських та іноземних науковців і реставраторів розроблено рекомендації щодо охорони та реставрації ще існуючих автентичних стінописів і вітражів авторства Модеста Сосенка (1907–1910 рр.) в інтер’єрі церкви Архистратига Михаїла с. Підберізці Львівської області. Такий об’єкт доцільно включити в перелік культурної спадщини для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як об'єкт монументального мистецтва. Сучасна науково-реставраційна галузь зобов’язана розробити дієву концепцію популяризації, просвітництва та тісної співпраці з активом громад  для збереження пам’яток нерухомої спадщини, які переходять у їхню власність.  Результати дослідження сприяють вирішенню проблем охорони, реставрації, збереження та використання архітектурної спадщини України, що відповідає потребам загальнодержавних та міських програм розвитку