АРХІТЕКТУРНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ЖИТЛА В МЕЖАХ НЕЕКСПЛУАТОВАНИХ ГЛУХИХ ТОРЦІВ

Урбанізоване середовище міст, які розвиваються, потребує все нових та нових житлових площ та місць для прикладання праці. Розширення міста за рахунок нових територій є затратний і екстенсивним шляхом розвитком. У тканині міст є занадто багато не ефективно використаної площі у вигляді глухих торців. Прикладами невикористання таких торців є  історичні міст як Лондон та Львів. Хоча ці два міста є прикладами реалізацій різних архітектурних, культурних, економічних, соціальних традицій перед ними постала можливість спільного вирішення ущільнення існуючої забудови. Поруч з функцією ущільнення забудови, важливою є необхідність подолання асоціальних явищ в незадіяних містом закутках. В ході реновації старої забудови відкриваються нові можливості по інтеграції нових утворень, що збагатять середовище та місто. Концепція полягає в гуманізації глухих торців і повернення людського масштабу урбанізованим просторам міст, не забираючи площі від міста.

В Лондоні є житловий-кризис. Ціни на квартири нескінченно піднімаються, якість житла падає, і нижчий-середній економічний клас людей переселяються щодальше від міста де хочуть жити. До того, щоб людство мінімізувало свій вплив на навколишнє середовище, нам потрібно максимізувати користь і ефективність нашої існуючої забудови.

Архітектор має відповідальність використовувати весь потенціал середовища в якому він/вона проектує. Використання екстенсивних засобів розвитку приводить до кінцевого збільшення затрат та неефективності в майбутньому. Концепція використання незадіяних торців є одним х варіантів рішення проблеми неефективно використаної площі та повернення/використання потенціалу середовища в місті. На прикладі ділянки в м.Лондон, показано можливість перепланування і перетворення на високо якісну та цікаву територію, з дитячими майданчиками замість асфальтованого подвір’я, з вуличками де перевага надається пішоходу а не автомобілю. Як результат - в даній забудові збільшено щільність населення та надана можливість по розгортанню офісних робочих місць поблизу дому. Наповнення існуючої житлової забудови місцями праці та новими типами субжитла зменшує маятникову міграцію в місті та додає життя спальним районам та субурбії. Нові часи дають нові виклики і архітектори повинні показувати можливі шляхи розв’язання існуючих проблем.