КАСТЕЛІВКА: НАРОДНО-РОМАНТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ ЛЬВОВА МЕЖІ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ

Інтенсивний будівельний рух Львова межі ХІХ–ХХ століть зумовив виникнення  нових містобудівельних, типологічних та стильових тенденцій у розвитку архітектури міста. Ситезуючим прикладом новаторських вирішень стала забудова дільниці Кастелівка. Тому метою даної статті є узагальнити попередні дослідження та на їх основі створити цілісний образ формування архітектуи Кателівки у містобудівному, типологічному та стильовму аспектах. 

У 1885~р. ділянка була придбана архітекторами Ю. Захарієвичем і І. Левинським і з того часу розпочався новий період розбудови дільниці, яка зберегла свою історичну назву. Містобудівельна ідея Кастелівки грунтувалася на спробі створити гуманізоване, побудоване на глибокій єдності з природою середовище для проживання людини. Архітектори відмовилися від поширеної практики розбивки дільниці паралельними і перпендикулярними вулицями на однакові прямокутні квартали. Натомість була запроектована мальовнича система криволінійних вулиць, які підкреслювали складний рельєф місцевості, підпорядковуючись природному оточенню. Вулиці розділили дільницю на невеликі, неправильної форми квартали, які у свою чергу були поділені на мальовничі різної форми ділянки під забудову. Котеджі, кожний за індивідуальним проектом, розташовувалися в глибині ділянок, територія яких була розчленована криволінійними стежками. У планувальному вирішенні будівель реалізовані принципи функціональної доцільності, що зумовлювало переважну їх асиметрію.  Це дозволяло створювати зручні комунікаційні зв’язки в середині приміщень, досягати оптимальної орієнтації кімнат. Приміщення об’єднані у просторові групи за функціональною ознакою і організовані, як правило, навколо коридору. Тераси, балкони, вежі функціонально виправдані і підсилюють комфорт приміщень. Наслідком реалізованих планувально-композиційних принципів стала своєрідна багатогранність архітектурно-художнього образу. Асиметричні об’єми, прорізані вікнами різних обрисів, доповнені вежами з характерними завершеннями, а також  використання різнохарактерних будівельних матеріалів створили складноконтрастну і мальовничу гру архітектурних мас.

Архітектори прагнули створити цілісний архітектурний образ дільниці, що було принципово новим у львівській практиці. Ю. Захарієвич і І. Левинський намагалися створити єдиний містобудівельний ансамбль за допомогою єдиного стилю споруд. Це була нова, романтична течія у стильовій поліфонії львівського історизму, яка базувалася на інтерпретації мотивів народного будівництва. 

Aрхітектура Кастелівки стала особливою сторінкою розвитку Львова: новаторською була її містобудівельна структура, оригінальними  стильові вирішення, які базувалися на формах народної архітектури.  Всього за період з 1889~р. по 1906~р. було реалізоно 23 особняки у стилі “народного романтизму”, ще кілька у першому десятилітті
ХХ ст. було споруджено по вул. Котляревського і Горбачевського, хоча стильові характеристики їх свідчать про інший напрямок у львівській архітектурі. Ми повинні усвідомити цінність і унікальність забудови Кастелівки, яка свідчить про те, що розвиток львіської архітектури не лише органічно вписувався у загальноєвропейський архітектурний процес, але і у був у авангарді архітектурних пошуків.