Розглянуто еволюційні етапи архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI–XVII ст. від часу закладення до сьогодні. Власне даний період характеризується закладенням великої кількості міських поселень, понад 200. Ці містечка є прикладами реалізації ренесансних містобудівних ідей, що формувались і розвивались в певних політичних та соціально-економічних умовах. Типове місто, яке було одночасовим закладенням, – це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою. Важливими домінантами архітектурно-планувальної структури, поряд з ринковою площею та будівельною парцелею, є сакральні об’єкти. Розташування сакральних споруд в архітектурно-планувальної структурі підпорядковувалось загальній композиції міста.
Архітектурно-містобудівна структура містечок протягом століть пройшла складний еволюційний шлях у ході історичного процесу, як відповідь на соціально-економічні, культурні і духовні потреби різних історичних епох. Можна виділити декілька етапів еволюції архітектурно-планувальної структури містечок Галичини: зміни архітектурно-планувальної структури містечок від закладення до початку ХХ ст.; будівельні заходи у містечках у міжвоєнний період – 1918–1939 рр.; втрати в архітектурно-планувальній структурі містечок від 1939 до 1990-х років; сучасний стан архітектурно-планувальної структури містечок. Розглядаючи кожен з етапів, виявлено, що найстійкішим елементом планувальної структури та композиційними домінантами є сакральні споруди, які є найкраще збережені на сьогодні. І саме церкви, збудовані за проектом Василя Нагірного, слід розглядати як об’єкти, які доцільно включити в перелік культурної спадщини України. Мова йде про розроблення та здійснення адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів, які дадуть змогу забезпечити належне збереження, використання та популяризацію пам’яток сакральної архітектури.
Książek M., 1988. Zagadnienia genezy rozplanowania i typologii miast prywatnych XVI i XVII wieku w południowej Małopolsce. Kraków. Topylko S., 2015. Mali mista ta mistechka Halychyny doby Vidrodzhenia (druha polovyna XVI-XVII st.): mistobudivni aspekty. Lviv, Rastr-7. Kravtsov S., 2007. Pryntsypy rehuliarnoho mistobuduvannia Halychyny KhIV-KhVII st. Visnyk instytutu "Ukrzakhidproektrestavratsiia", Lviv, №17, s. 112-184. Petryshyn H., 2001. Zakonomirnosti istorychnoho protsesu mistotvorennia u Zakhidnoukrainskomu rehioni. Visnyk NU "Lvivska politekhnika" "Arkhitektura", №429, s. 45-51. Slobodian V., 1994. Spysok tserkov, proektovanykh Vasylem Nahirnym. Visnyk instytutu "Ukrzakhidproektrestavratsiia", Lviv, №2, c. 30-33. Lev Kh., Slobodian V., Filevych N., 2013. 100 tserkov Nahirnykh. Chastyna Persha, Tserkvy Vasylia Nahirnoho, Lviv. Bobosh H., 2000. Stezhkamy zhyttia ta tvorchosti Vasylia Nahirnoho (1848-1921). Narodoznavchi zoshyty, Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy, № 2, s. 347-355 Koznarska H., 2014. The Formation of the Space-and-Planning Structure of Ukrainian Stone Churches in the Territory of Galicia at the End of the 18th - Early 20th Century. Space and form: Scientific journal, №21, pp. 517-528. Posatskyi B., 1996. Pershi pisliavoienni proekty planuvannia i zabudovy malykh istorychnykh mist Lvivskoi oblasti (1946-1947 rr.). Visnyk instytutu "Ukrzakhidproektrestavratsiia", Lviv, №5. s. 31-44. Bevz M., 2001. Problemy reheneratsii zapovidnykh terytorii istorychnykh mist. Visnyk NU "Lvivska politekhnika" "Arkhitektura", №429, s. 146-155. Heneralnyi plan s.Bilyi Kamin, 1972. LSHI, Lviv, M 1:2000. Heneralnyi plan s.Novyi Vytkiv, 1978. Dipromist, Lviv, M 1:2000.