Світло – це субстрат візуального образу, його сутність і основа. В театральному спектаклі, світло – це спосіб занурити глядача в атмосферу, задуману режисером і створену художником світла та акторами. Усе, що бачить людське око, являє собою нескінченний океан комбінацій світла. Тому декорацію вистави можна розглядати як динамічну побудову світлових потоків.
В театральній будівлі, за межами сценічного простору, важливе значення має природне світло. Архітектору треба не тільки розуміти природу світла, але й вміти маніпулювати ним задля створення потрібного архітектурного образу та відповідної атмосфери в інтер’єрі. Створення світлового середовища в архітектурі театру засобами природного світла це особливе мистецтво творення емоційного переживання людиною динамічного простору театральної будівлі та її архітектоніки. За допомогою світла вирішуються творчі художні завдання, які зводяться до виявлення обсягів і фактур архітектурної форми, світлотіні та колориту предметного середовища.
За способом організації світлового середовища, сучасні театральні будівлі можна поділити на три великі групи. До першої залучимо театри в яких природне світло потрапляє у внутрішній простір малими порціями, крізь малочисельні світлові прорізи в структурі зовнішніх стін. У другій групі театрів спостерігаємо активніше розкриття внутрішнього простору. Стіни замінюються напівпрозорим огородженням: вітражами, структурними скляними конструкціями. До третьої групи відносяться театральні будівлі стіни і навіть покрівля яких виконуються з напівпрозорих чи прозорих матеріалів.
За встановленою класифікацією досліджувалось світлове середовище наступних театрів: театр Подолі в Києві (Україна), театр Шекспіра в Гданську (Польща), оперний театр в Осло (Норвегія), театри в Гуанчжоу і Харбіні (Китай) та Концертний центр в Рейк’явіку (Ісландія).
Встановлено, що сьогодні світло в театральних будівлях не лише виявляє архітектурну форму, але надає емоційну глибину архітектурному простору, є засобом створення різноманітних асоціативних образів. Завдяки активному використанню скління сучасна театральна архітектура відображає нову реальність – розмивання меж між внутрішнім та зовнішнім, реальним та віртуальним просторами.
Mateusz Gyurkovich. 2017. Rola światła w architekturze na przykładzie ikonicznych obiektów kultury. Wybrane przykłady. Środowisko Mieszkaniowe. #18. Wydawnictwo Politechniki Krokowskie, "Światło w architekturze". pp. 95-106.
https://doi.org/10.4467/25438700SM.17.011.7601
Gudkova N.V. 2010. Sczenicheskij svet kak sredstvo khudozhestvennoj vy'razitel'nosti spektaklya: osnovny'e tape stanovleniya. [online] Available at: <https://cyberleninka.ru /article/n /stsenicheskiy-svet-kak-sredstvo-hudozhestvennoy-vyrazitelnosti-spektaklya-osnovnye-etapy-stanovleniya> [Date of reference 20 January 2020].
Gusev N. M., Makarevich V. G. 1973. Svetovaya arkhitektura. Moskva: Strojizdat.
Zaeva-Burdonskaya E. A., Nazarov Yu. V. 2019. Sczena v svete sofitov. Paradoksy' professii: khudozhnik, svet, teatr. Svetlotekhnika. # 5. pp. 76-83.
Mark Zakharov. 2019. Svet - e'to mirovozzrenie. O sczenografii i Olege Shejnczise. Available at: <http:// www.I-teatr.ru/directors/oleg-sheyntsis/47/> [Date of reference 20 January 2020].
Kazakov H. V. 2010. Suchasna svitlova arkhitektura. Lviv: Vydavnytstvo "Rastr - 7".
Klymko Z. V. 2014. Vysvitlennia aktualnosti doslidzhennia fenomenu stsenohrafii, yak skladovoi teatralnoi arkhitektury (na prykladi arkhitekturno-stsenohrafichnoi tvorchosti S. M. Lysyka). Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. # 36. Kyiv, pp. 63-72.
Mel'nik A.V. 2018. Teatral'no-konczertnoe postanovochnoe osveshhenie. Available at: <https://lightsoundnews.ru/ a-melnik-teatralnokontsertnoe-postanovochnoe-osveshhenieosnovy-postanovochnogo-video/> [Date of reference 01 February 2020].
Proskuriakov V. I. 2004. Arkhitektura Ukrainskoho teatru. Prostir i diia. Lviv: Vyd-vo Nats. un-tu "Lvivska politekhnika", Vyd-vo "Sribne slovo".
Proskuriakov V. Yarema D. 2012. Stsenohrafiia yak skladova monumentalno-dekoratyvnoho mystetstva interieru teatru. Visnyk Nats. un-tu "Lvivska politekhnika": "Arkhitektura". Lviv,. # 728. pp. 104-108.