ПРОГРАМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕРЕНІВ ФОРТИФІКАЦІЇ У НІДЕРЛАНДАХ

Стаття спрямована на ознайомлення читачів та фахівців з програмами збереження фортифікаційних теренів та методами використання історичних ландшафтів у Нідерландах, правовому аспекту збереження залишків фортифікаційних споруд і рельєфу, розглянуто проектний метод інтеграції території у туристично-оглядову мережу. Нідерланди упродовж останніх 30 років розробляють правове поле в міжгалузевому секторі охорони значущого історичного ландшафту, долучаючи до складових елементів охорони наявні або втрачені об’єкти фортифікаційного мистецтва XVIII та ХХ ст. (The National Project New Dutch Water Line) Прозорі критерії охорони, ґрунтовно сформована стратегія планомірного використання та підпорядкування території запобігає порушенню правового поля пам’ятки, її фізичної цілісності та пришвидшує розроблення архітектурно-проектних пропозицій. Фундаментом для стратегічного розвитку стало впровадження низки законодавчих актів: The Space for Architecture (1991); Architecture of Space (1996); Shaping the Netherlands (architecture policy 2001–2004); The Belvedere policy document (2000–2009), Protecting and Developing the Dutch Archaeological-Historical Landscape (PDL/BBO) etc., які сформували межі та сферу відповідальності кожної галузі, яка залучена у економічному розвитку держави. Виведення культурної спадщини до рівня національної ідеї, формування підходу “збереження через розвиток” дало поштовх до сталого розвитку об’єктів архітектурної та містобудівної спадщини. Проєкти реновації та редевелепменту передбвчають такі методи роботи: залучення громади до формування стратегії розвитку, врахування економічного та туристичного потенціалу, використання наявних архітектуно-інженерних пам’яток (фортець у частості) як ресурс для розвитку тощо. Серед поширених методів проєктування, які впроваджені під час реорганізації та реконсрукції фортифікаційних об’єктів, використано такі: просторового відтворення та візуального відображення. Таким чином вдалось створити простори, пристосовані під сучасні екологічні та економічнівиклики , врахувати потреби громади та ідеї національного успадкування.
Для України поки є актуальним пошук гнучких та сталих моделей розвитку регіонів, враховуючи виклики економічного розвитку. Попередні моделі туристичного менеджменту та класичної консервації фортифікацій свідчать про велику соціокультурну прогалину, незацікавленість та нерозуміння важливості збереження локальними громадами. Несвоєчасні реставраційні протиаварійні роботи погіршують стан пам’яток фортифікаційного мистецтва, знижується їхня туристична привабливість та втрачається потенційна інвестиційна вартість.