The efficiency of using solutions based on mixtures of polyamide with polyvinylpyrrolidone (PVP) in formic acid as modifiers of highly permeable hydrogel membranes based on copolymers of PVP with 2-hydroxyethyl methacrylate was established. The modification ensures the formation of composite membranes with strengthened selectively permeable nano- and microlayers.
У цій статті розглянуто вплив взаємної активації гідрогелів полі(метакрилової кислоти) (ПМАК) і полі(4-вінілпіридину) (П4ВП) під час їхньої дистанційної взаємодії на ступінь сорбції іонів ітрію з водного середовища. Електрохімічні властивості вивчали за допомогою кондуктометрії та вимірювання рН, щоб передбачити можливість активації цих гідрогелів. Вимірювання рН показали, що через 0,1 години значення рН були найнижчими, що вказує на високий вміст іонів Н+ у водному розчині.
У цій роботі описано синтез гідрогелів на основі агару та бури з додаванням і без додавання полівінілового спирту за різних концентрацій. Гідрогелі були модифіковані однаковою кількістю ацетилсаліцилової кислоти (АСК), яка має антитромботичні властивості. Проаналізовано вплив модифікації гідрогелів АСК на їхні властивості.
Встановлена можливість використання гідрогелів на основі кополімерів полівінілпіролідону з 2 гідроксіетилметакрилатом для насичення їх рослинними екстрактами. Одержано гідрогелеві матеріали з екстрактами Calendula officinalis і Arnica montana. Визначено сорбційну здатність гідрогелів щодо даних екстрактів та кінетику виходу екстракту (за флавоноїдами).
Розроблено метод одержання композиційних гідрогелевих трубчастих виробів підвищеної міцності на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном. Метод полягає у формуванні гідрогелевих трубок з наступним осадженням з розчину у їх зовнішню поверхню зміцнювального шару на основі поліаміду, модифікованого полівінілпіролідоном. Одержані композиційні гідрогелеві трубки, які відзначаються достатньою міцністю, пружністю, еластичністю, а також здатністю витримувати внутрішній тиск в межах 24–43 кПа (180–320 мм рт.
Досліджено властивості нікельнаповнених кополімерів полівінілпіролідону з 2-гід- роксіетилметакрилатом та гідрогелевих матеріалів на їх основі, одержаних методом поліме- ризації з одночасним відновленням йонів металу. Встановлено вплив складу полімер-мономерної композиції, вмісту металу-наповнювача та умов проведення реакції відновлення йонів Ni2+ на фізико-механічні, сорбційні, електричні та магнітні характеристики отриманих матеріа- лів.
Розроблений метод одержання композиційних гідрогелевих трубчатих виробів підвищеної міцності на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном. Метод полягає у формуванні гідрогелевих трубок з наступним осадженням з розчину у їх зовнішню поверхню зміцнювального шару на основі поліаміду, модифікованого полівінілпіролідоном. Одержані композиційні гідрогелеві трубки, які відзначаються достатньою міцністю, пружністю, еластичністю, а також здатністю витримувати внутрішній тиск в межах 24‒43 кПа (180‒320 мм.рт.ст.).
Підтверджено перебіг прищепленої полімеризації 2-гідроксіетилметакрилату на полівінілпіролідоні з утворенням сітчастого кополімеру одночасно з хімічним відновленням йонів нікелю. Встановлено вплив процесу відновлення на структурні параметри полімерної матриці – ефективність прищеплення та вміст полівінілпіролідону у кополімері, молекулярну масу міжвузлового фрагмента полімерної сітки. Досліджено вплив присутності компонентів полімер-мономерної композиції на формування частинок нікелевого наповнювача.
Магнітні гідрогелі утворюють клас м'яких матеріалів з керованими властивостями, які привертають велику увагу завдяки їх застосуванню в біомедичній інженерії, включаючи інженерію тканин, доставку і вивільнення лікарських засобів, іммобілізацію ферментів і терапію раку.
Гідрогелі є одним з перспективних класів полімерних систем, які охоплюють численні біомедичні і фармацевтичні застосування. Гідрогелі стали дуже популярні завдяки своїм унікальним властивостям, таким як високий вміст води, м'якість, еластичність та біосумісність. Натуральні і синтетичні гідрофільні полімери можуть бути фізично або хімічно зшиті для отримання гідрогелей. Їх схожість з живою тканиною відкриває багато можливостей для застосування в біомедичних областях.