математичне моделювання

Проаналізовано систему автоматичного регулювання (САР) рівня рідини у резервуарі за використання частотно-керованого асинхронного електропривода насосного агрегату. Обґрунтовано доцільність та умови використання П- та ПІ- регулятора. Надано рекомендації щодо налаштування параметрів регуляторів. Наведено результати досліджень САР рівня, які виконано комп’ютерним симулюванням у середовищі Matlab-Simulink

Проаналізовано перехідні електромеханічні та електромагнітні процеси в системі генерування електроенергії турбогенератором з безщітковою системою збудження для основних режимів роботи турбогенератора. Аналіз виконано за допомогою розроблених з використанням об’єктно-орієнтованого методу математичної та комп’ютерної моделей, які враховують нелінійність синхронних машин та дискретність роботи вентильних перетворювачів.

Досліджено питання оптимальної обробки задач у вузлах розподіленої інформаційної системи на основі математичної моделі, що належить до класу задач бікластеризації, для якої сформульовано оптимізаційну задачу із дробово-лінійною цільовою функцією. Виконано процедуру лінеаризації цільової функції та наведено загальну схему ітераційного процесу побудови розв’язку оптимізаційної задачі. На кожному кроці ітерації результат можна отримати з використанням як точного методу гілок та меж, так і генетичного алгоритму.

Складено електричну та математичну модель контролю якості об’єктів неелектричної природи, враховуючи відомі сьогодні прототипи та результати проведених експериментальних досліджень зміни активної та реактивної складових провідності (адмітансу) в частотному діапазоні тестового сигналу. Проведено математичне моделювання складових адмітансу в разі зміни ємності приелектродного шару, опору та ємності об’єкта неелектричної природи у частотному діапазоні тестового сигналу.

During the operation of the building there are situations when it is necessary to change the planning decision, which leads to interference in the bearing elements of the structure. Strengthening of any element of design – a complex engineering task that involves determining the degree of damage and the method of its strengthening.

Представлено алгоритми для математич­ного моделювання електророзвіду­вальних робіт постійним струмом у тривимірних геосередо­вищах із складними границями розділу. Запропоновано методику нормування кривих ВЕЗ для їх інтерпретації з врахуванням рельєфу місцевості. Вибрано ефективні алгоритми розв’язку оберненої задачі для горизонтально-шаруватого півпростору. На основі розроблених алгоритмів створено комплекс програм для моделювання електрометричних робіт та інтерпретації результатів ВЕЗ.

Розроблено імітаційну модель механічної компоненти повністю диференційного ємнісного МЕМС акселерометра в середовищі MATLAB/Simulink. Модель дає змогу моделювати переміщення робочої маси, зміну ємностей вимірювальних конденсаторів чутливого елемента, чутливість мікродавача від прикладеного прискорення, а також проводити часовий аналіз інтегрального пристрою на системному рівні проектування.

Проведено математичне моделювання ефек­тивних пружних та акустичних властивостей гра­нітних порід-колекторів з різною структурою пустотного простору. Визначені акустичні влас­тивості гранітного порово-тріщинного колектору. Розроблений і опробований алгоритм і програма для розв’язку задачі спільної інверсії сейсмічних і гравіметричних даних, в основі якої лежить наближення Борна для просторово-часової функції Гріна з середньоквадратичною фоновою швидкістю для горизонтально-шаруватого середовища (на прикладі моделі Прикерченського шельфу).

В роботі аналізується залежність реологічних властивостей фанерозойских породних комплексів від стресових тектонічних сил і всебічних тисків з урахуванням даних експериментального досліджень. На основі рішення двовимірних задач термо-еласто-пластичності отримані поля напружень і деформацій, які доводять залежність всебічних тисків і, як наслідок, пластичності гірських порід від рівня односпрямованих тектонічних сил (бічних переміщень).

Розглядаються питання математичного моделювання геодинамічних процесів локального і регіонального масштабів. Модель процесу повинна одночасно враховувати всі можливі його джерела. Таку вимогу можна забезпечити спільним урахуванням пов'язаних варіацій результатів спостережень зміни різних зовнішніх ознак геодинамічного процесу. В рамках запропонованої стохастичною моделі це завдання вирішується побудовою і використанням властивостей коваріаційних функцій полів різних результатів спостережень.