Художня освіта покликана надати студентам наукові знання та практичні вміння, що в поєднанні з креативними здібностями дасть змогу отримати добре підготованого спеціаліста. Окрім суто раціональної складової (опановування знань методом вивчення дисциплін) є ще й інший підхід – ірраціональний (феноменологічний), що базується на розумінні оточення використовуючи інтуїцію та емоції.
Художній пленер, присвячений творчості І. Левинського в рамках “Року Івана Левинського у Львові” був організований за підтримки Львівської організації НСАУ. Напрацьовані впродовж цього заходу роботи мають цікаві особливості.
На акварелях Турчин Н. та Климко З. зображено фрагменти огорожі бурси “Народний Дім”. Але на першій це пофарбований зеленою фарбою метал на фоні теракотової стіни, а на другій – золотисто-коричневий колір швидше натякає, що це залізні грати, ніж передає їх реально.
В роботах Опришка Р. видно з якою точністю він намагався відтворити об’ємно-просторове вирішення та фасадне опорядження балкону вілли “Марія” та фронтону над входом до будинку по вул. Чупринки, 17. І хоча загалом видно ще певну несміливість, яка не дає можливості вільно імпровізувати з об’єктом творчості, проте цю особливість автор вправно заміняє старанністю побудови та графіки.
Зображуючи еркер будинку Тхоровська О. намагалася визначити для себе найважливіші конструктивні елементи та деталі фасаду, аби стилізувати об’єкт. Проте він залишився добре впізнаваним.
Ескіз невеликого будинку зі шпильчастою вежею на вул. Коновальця, 71, виконаний Турчин Н. у легкій акварельній техніці, дуже емоційно передає не тільки цей конкретний об’єкт, а й загальний характер забудови дільниці, що потопає у зелені садів.
Аналізуючи роботи практики-пленеру, можна зауважити характерну особливість. На початкових курсах, коли студенти ще не мають вичерпних знань для передачі архітектури вони керуються у великій мірі емоціями та інтуїцією. Це спричиняє проблеми із правильною побудовою об’єктів. І навпаки, ті студенти, що грамотно побудували об’ємно-просторову модель зображуваного будинку чи фрагменту, практично позбавили його емоційного наповнення. Це доводить актуальність поєднання інтуїтивного (феноменологічного) та науково-практичного (раціонального) підходів у навчальному процесі з підготовки фахівців художньої освіти.
Gusserl' E., 2009. Idei k chistoy fenomenologii i fenomenologicheskoy filosofii. Kniga pervaya. Obshcheye vvedeniye v chistuyu fenomenologiyu. M.: Akademicheskiy Proyekt. 489 s. Merlo-Ponti M., 2001. Fenomenolohiya spryynyattya. K.: Ukrayinsʹkyy Tsentr dukhovnoyi kulʹtury. 552 s. Bodnar O. YA., 2007. Dynamichna symetriya u pryrodi ta arkhitekturi. Shlyakh do harmoniyi: Mystetstvo + matematyka. Tematychn. zb. Lʹviv: Lʹvivsʹka natsionalʹna akademiya mystetstv. s. 234- 256. Hoholʹ V.D., 2019. Intuyityvne i ratsionalʹne v tvorchosti khudozhnyka. Arkhitektura. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu "Lʹvivsʹka politekhnika". Vol. 1. Is. 1. s. 154 -162. Noha O., 2009. Ivan Levynsʹkyy arkhitektor, pidpryyemetsʹ, metsenat. Lʹviv: "Tsentr Yevropy". s. 5. Zhuk I. 2010. Lʹviv Levynsʹkoho: misto i budivnychyy. K.: Hrani-T. s. 14-15. Hoy B.V., 2019. Suchasni problemy poshuku oriyentyriv rozvytku ukrayinsʹkoyi arkhitektury z rysamy natsionalʹnoyi identychnosti (na prykladi orhanizatsiyi ta provedennya Roku Ivana Levynsʹkoho u Lʹvovi. V: In.S. Cherkes, red., NU "Lʹvivsʹka politekhnika", Heneza ta napryamky rozvytku arkhitektury maybutnʹoho v Skhidniy Yevropi. Mizhnarodna naukova konferentsiya. Lʹviv, Ukrayina, 28-29 lystopada 2019. Lʹviv: Vydavnytstvo NU "Lʹvivsʹka politekhnika", Vol. 1, Is. 2. s. 8. Drahus U.O., Bohdanova YU.L., 2014. Arkhitekturnyy eskiz yak zasib i zakhid nayefektyvnishoyi prezentatsiyi arkhitekturnoyi ideyi. Arkhitektura. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu "Lʹvivsʹka politekhnika", № 793. s. 225. Klyuchkovsʹkyy M.S., Bohdanova YU.L., 2014. Arkhitektura yak metod psykholohichnoho vplyvu. Arkhitektura. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu "Lʹvivsʹka politekhnika", № 793. s. 230. Linda S., 2000. Kastelivka: narodno-romantychni tendentsiyi u rozvytku arkhitektury lʹvivsʹkoho istoryzmu. Narodoznavchi zoshyty. Zoshyt 2. s. 276.